-
1 expedite
I adj1. вільний, безперешкодний; легкий, необтяжений2. швидкий, терміновий3. зручнийII v1. прискорювати3. відправляти (війська тощо); посилати (зброю тощо)- to expedite authorization to the Embassy to issue a visa дати вказівку посольству про пришвидшення видачі візи- to expedite an order швидко виконати наказ
См. также в других словарях:
урізувати — I (врі/зувати), ую, уєш, недок., урі/зати (врі/зати), і/жу, і/жеш; наказ. сп. урі/ж; док. 1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || Відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що небудь. 2) тільки док., перех. Поранити чим небудь… … Український тлумачний словник
приганяти — I я/ю, я/єш і приго/нити, ню, ниш, недок., пригна/ти, прижену/, прижене/ш; наказ. сп. прижени/; док. 1) перех. Підганяючи, примушувати кого небудь іти, приходити кудись. || Підганяючи, приводити куди небудь (звичайно худобу). || Спрямовуючи рух… … Український тлумачний словник
